• Лікування йоддефіцитних захворювань (перш за все ендемічного зобу);
• Профілактики йоддефіцитних захворювань (особливо в групах ризику з їх розвинення: діти, підлітки, молоді жінки, вагітні та жінки, що годують грудьми);
• Комплексного лікування або монотерапії диффузного еутиреоїдного зобу.

• Гіперфункція щитовидної залози будь-якої етиології (явна чи прихована);
• Маніфестний гіпертиреоз;

   

• Латентний гіпертиреоз у дозах, які перевищують 150 мкг йоду на добу;
• Автономна аденома, а також, фокальні та дифузні вогнища автономії щитовидної залози при застосуванні в дозах від 300 до 1000 мкг йоду на добу, за виключенням передопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламером;
• Підвищена чутливість до йоду.

• у дітей і підлітків: 100-200 мкг на день (1/2-1 табл.);
• для дорослих: 300-500 мкг на день (1,5-2,5 табл.).

2. Для профілактики йоддефицитних захворювань:

• для дітей: 50-100 мкг на день (1/4-1/2 табл.);
• для підлітків: 100-200 мкг на день (1/2-1 табл.);
• під час вагітності та кормління грудьми: 200 мкг (1 табл.);
• для дорослих: 100-200 мкг на день (1/2-1 табл).

Інструкція для медичного застосування препарату
Йодомарин© 100 (Iodomarin© 100 )

Загальна характеристика: міжнародна назва: калію йодид; основні фізико-хімічні властивості: таблетки з плоскопаралельними поверхнями, які мають колір від білого до майже білого зі скошеними краями та насічкою для поділу з одного боку; склад: діюча речовина: калію йодид; 1 таблетка містить калію йодиду 131 мкг, що еквівалентно 100 мкг йоду ; допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат легкий основний, карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль (тип А), желатин, кремнію діоксид високодисперсний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Препарати йоду, що застосовуються для лікування щитоподібної залози. Код АТС Н03С А.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Йод – це елемент, який приймає участь у синтезі гормонів щитоподібної залози: тироксину та трийодтироніну. Добова потреба в ньому, яка попереджує розвиток ендемічного зобу, складає 100 – 150 мкг. Рекомендована ВОЗ добова кількість йоду має складати 150 – 300 мкг . Фармакокінетика. Зазвичай, йод потрапляє в організм через шлунково-кишковий тракт. Неорганічний йод всмоктується в тонкій кишці. Показники вмісту неорганічного йоду у сироватці крові, зазвичай, перебувають у межах 0,1 - 0,5 мкг/дл. В організмі йод накопичується у щитовидній залозі та інших тканинах, таких як слинні залози, грудна залоза, шлунок. У слині, шлунковому соку та в грудному молоці концентрація йоду у 30 разів вища за концентрацію в плазмі.

Показання для застосування. Профілактика та лікування станів пов’язаних з дефіцитом йоду; профілактика ендемічного зоба у людей, які мешкають у районах з дефіцитом йоду та профілактика зоба після резекції; лікування йододефіциту та дифузного еутиреоїдного зоба у немовлят, дітей, підлітків та у дорослих.

Спосіб застосування та дози. У тих випадках, коли має місце недостатнє надходження йоду в організм, необхідно додатково вводити наступну нижчезазначену кількість йоду.

Профілактика дефіциту йоду та ендемічного зоба: - немовлята та діти: від ½ до 1 таблетки Йодомаринуâ 100 на добу, що відповідає 50 – 100 мкг йоду; - підлітки та дорослі: від 1 до 2 таблеток Йодомаринуâ 100 на добу, що відповідає 100 – 200 мкг йоду; - період вагітності та годування груддю: 2 таблетки Йодомаринуâ 100, що відповідає 200 мкг йоду; - профілактика рецидивів після операції з приводу еутиреоїдного зоба: від 1 до 2 таблеток Йодомаринуâ 100, що відповідає 100 – 200 мкг йоду; Дані рекомендації по дозуванню дійсні, також, для проведення подальшого лікування по закінченню терапії еутиреоїдного зобу із застосуванням левотироксину. Лікування еутиреоїдного зоба: - немовлята, діти та підлітки: від 1 до 2 таблеток Йодомаринуâ 100 на добу, що відповідає 100 – 200 мкг йоду; - дорослі у молодому віці: від 3 до 5 таблеток Йодомаринуâ 100 на добу, що відповідає 300 – 500 мкг йоду. Йодомарин 100 приймають після їжі та запивають достатньою кількістю рідини. Якщо препарат призначається дітям, його рекомендують давати змішуючи із їжею, наприклад із супом або напоєм. Таблетки легко розчиняються у рідині, тому їх можна розчиняти у молоці, соках або інших подібних рідинах. Препарат на смак їжі не впливає. Профілактичний прийом Йодомаринуâ 100 повинен тривати декілька років, а часом, протягом усього життя. Для лікування зоба у новонароджених у більшості випадків досить 2 – 4 тижні, у дітей, підлітків та дорослих, зазвичай, потрібно 6 – 12 місяців або більше.

Побічна дія. При профілактичному застосуванні Йодомаринуâ 100 в будь-якому віці, а також, при терапевтичному застосуванні побічних дій, як правило, не спостерігається. Але не можна повністю виключити, що за наявності в щитоподібній залозі більш значних автономних ділянок та при добових дозах більше ніж 150 мкг йоду, гіпертиреоз може перейти в маніфестну форму. При застосуванні препарату у дорослих в дозах від 300 мкг до максимальної 1000 мкг йоду на добу, в окремих випадках може розвинутись гіпертиреоз, який індукований йодом. Передумовою цього, у переважній більшості випадків, є наявність в щитоподібній залозі дифузних або обмежених вогнищ автономії.

Протипоказання. Йодомаринâ 100 не дозволяється застосовувати при маніфестному гіпертиреозі; латентному гіпертиреозі в дозах, які перевищують 150 мкг йоду на добу; автономній аденомі, а також, фокальних та дифузних вогнищах автономії щитоподібної залози при застосуванні в дозах від 300 до 1000 мкг йоду на добу, за виключенням передопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламером.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дефіцит йоду підвищує, а надмір його знижує реакцію на терапію гіпертиреозу тиреостатичними засобами, у зв’язку з цим перед лікуванням або під час лікування гіпертиреозу необхідно уникати, якщо це можливо, будь-якого прийому йоду. Тиреостатичні засоби, зі свого боку, гальмують перехід йоду в органічні сполуки в щитоподібній залозі і, таким чином, можуть спричиняти утворення зоба. Поглинання йоду щитоподібною залозою конкурентно пригнічується речовинами, проникнення яких в щитоподібну залозу відбувається за таким же механізмом “захоплення”, як і проникнення йоду, наприклад – перхлоратом, а також субстанціями, які самі собою не транспортуються, наприклад тіоціанат, у концентрації, яка перевищує 5 мг/дл. Поглинання йоду щитоподібною залозою та його обмін у ній стимулюється ендогенним та екзогенним тиреотропним гормоном – ТТГ. Одночасне лікування високими дозами йоду, які пригнічують інкрецію гормонів щитоподібної залози, та солями літію може сприяти виникненню зоба та гіпотиреозу. Вищі дози калію йодиду у поєднанні з калійзберегаючими діуретиками можуть призводити до гіперкаліємії.

Передозування. Симптомами передозування препаратами йоду є забарвлення слизових оболонок у коричневий колір, рефлекторне блювання, болі у животі та діарея (можлива навіть кривава). Можуть розвинутись дегідратація та шок. У поодиноких випадках мали місце утворення стенозів стравоходу. Тривалий прийом призводить, зрідка, до появи феномену, який має назву йодизм: металічний присмак у роті, набряк та запалення слизових оболонок (нежить, кон’юнктивіт, гастроентерит, бронхіт). Латентні процеси можуть під дією йоду активізуватися. Може мати місце розвиток набряків, еритем, вугреподібних та булезных сыпей, геморагій, пропасниці та нервового возбуждения.

Особливості застосування. Під час вагітності та в період годування груддю потреба в йоді підвищена, тому достатнє надходження йоду в організм (200 мкг на добу) є особливо важливим. У зв’язку з проходженням йоду через плаценту та чутливістю плода до фармакологічно активних його доз, йод не рекомендують призначати в міліграмному діапазоні. Це стосується також періоду лактації, оскільки концентрація йоду в молоці у 30 разів вища, ніж у сироватці крові. Виключенням є, звичайно, високодозована йодна профілактика, яка проводиться після ядерно-технічних аварій.

Умови та термін зберігання. Термін придатності 3 роки. Зберігати при температурі не вище 25°С та у недоступному для дітей місці! Після закінчення терміну придатності лікарський засіб використовувати не слід.

Умови відпуску. Без рецепта.

Упаковка. Таблетки у флаконах, по 50 та 100 таблеток в упаковці.

Виробник. БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (МЕНАРІНІ ГРУП)

Адреса. Glienicer Weg 125, 12489, Berlin, Germany

Інструкція для медичного застосування препарату
Йодомарин© 200 (Iodomarin© 200 )

Склад: діюча речовина: 1 таблетка містить калію йодиду 262 мкг, що еквівалентно 200 мкг йоду; допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат легкий основний, карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль типу А, кремнію діоксид високодисперсний, желатин, магнію стеарат; Лікарська форма. Таблетки. Пласкі з обох боків таблетки білого або майже білого кольору зі скошеними краями та насічкою для поділу з одного боку. Назва і місцезнаходження виробників. БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (МЕНАРІНІ ГРУП). Глінікер Вег 125, 12489 Берлін, Німеччина. Менаріні - Фон Хейден ГмбХ. Лейпцігер Штрасе 7-13, 01097 Дрезден, Німеччина. Фармакотерапевтична група. Препарати йоду, що застосовуються при захворюваннях щитоподібної залози. Код АТС Н03С А.

Фармакологічні властивості. Йод – це хімічний елемент, що надходить в організм людини разом із їжею, і бере участь у синтезі життєво важливих гормонів щитоподібної залози: тироксину та трийодтироніну. Добова доза йоду, яка попереджує розвиток ендемічного зобу, становить 100 - 150 мкг. Рекомендована ВООЗ добова кількість йоду, що попереджає розвиток гіпотиреоїдних станів та ендемічного зоба, становить 150 - 300 мкг. Показання для застосування. Профілактика та лікування станів, пов’язаних із дефіцитом йоду; профілактика ендемічного зоба у людей, які проживають у районах з дефіцитом йоду, та зоба після резекції; лікування йододефіциту та дифузного еутиреоїдного зоба у немовлят, дітей, підлітків та у дорослих.

Протипоказання. Йодомаринâ 200 не дозволяється застосовувати при маніфестному гіпертиреозі; латентному гіпертиреозі в дозах, які перевищують 150 мкг йоду на добу; автономній аденомі, а також, фокальних та дифузних автономних вогнищах щитоподібної залози при застосуванні в дозах від 300 до 1000 мкг йоду на добу, за винятком передопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламером.

Особливості застосування. Застосування у період вагітності або годування груддю. Під час вагітності та в період годування груддю потреба в йоді підвищена, тому достатнє надходження йоду в організм (200мкг на добу) особливо важливе. У зв’язку із здатністю йоду проникати через плаценту та чутливістю плода до фармакологічно активних доз препарату, його не рекомендують призначати в міліграмному діапазоні. Це стосується також періоду годування груддю, оскільки концентрація йоду в молоці у 30 разів вища, ніж у сироватці крові. Винятком є високодозована йодна профілактика, яка проводиться після ядерно-технічних аварій.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Невідомо.

Діти. Препарат застосовується в педіатричній практиці виключно за призначенням лікаря. Спосіб застосування та дози. У тих випадках, коли має місце недостатнє надходження йоду в організм, необхідно додатково застосовувати таку нижчезазначену кількість йоду. Профілактика дефіциту йоду та ендемічного зоба:
- немовлята та діти: від ½ таблетки Йодомаринуâ 100 до ½ таблетки Йодомаринуâ 200 на добу, що відповідає 50 - 100 мкг йоду;
- підлітки та дорослі: від ½ до 1 таблетки Йодомаринуâ 200 на добу, що відповідає 100 - 200 мкг йоду;
- період вагітності та годування груддю: 1 таблетка Йодомаринуâ 200, що відповідає 200 мкг йоду;
- профілактика рецидивів після операції з приводу еутиреоїдного зоба: від ½ до 1 таблетки Йодомаринуâ 200, що відповідає 100 – 200 мкг йоду.

Ці рекомендації щодо дозування дійсні також для проведення подальшого лікування по закінченню терапії еутиреоїдного зоба із застосуванням левотироксину.

Лікування еутиреоїдного зоба:
- немовлята, діти та підлітки: від ½ до 1 таблетки Йодомаринуâ 200 на добу, що відповідає 100 – 200 мкг йоду;
- дорослі: від 1½ до 2½ таблетки Йодомаринуâ 200 на добу, що відповідає 300 – 500 мкг йоду.

Препарат застосовують. Після їжі та запивають достатньою кількістю рідини. Якщо препарат призначений немовлятам, то його слід подрібнити і змішати із супом або напоєм. Застосування Йодомаринуâ 200 з метою профілактики повинно тривати декілька років, а нерідко, протягом усього життя. Для лікування зоба у новонароджених у більшості випадків достатньо 2 – 4 тижні, у дітей, підлітків та дорослих, зазвичай, потрібно 6 – 12 місяців або більше. Загалом, питання про дозування та тривалість застосування препарату Йодомаринâ 200 для профілактичних заходів або для лікування захворювань щитоподібної залози вирішується лікарем в індивідуальному порядку.

Передозування. Симптомами передозування препаратами йоду є забарвлення слизових оболонок у коричневий колір, рефлекторне блювання, болі у животі та діарея (можлива навіть кривава). Можуть розвинутись дегідратація та шок. У поодиноких випадках мали місце утворення стенозів стравоходу. Смертельні випадки спостерігались тільки після застосування великої кількості йодної настойки (від 30 до 250 мл). Тривале застосування іноді може призвести до появи йодизму, що супроводжується металічним присмаком у роті, набряком та запаленням слизових оболонок (нежить, кон’юктивіт, гастроентерит, бронхіт). Латентні процеси під дією йоду можуть активізуватися. Може мати місце розвиток набряків, еритем, вугреподібних та бульозних висипів, геморагій, пропасниці та нервового збудження.

Лікування. Промивання шлунка розчином крохмалю, білка або 5 % розчином натрію тіосульфату до видалення усіх слідів йоду. Проведення симптоматичної терапії з метою ліквідації порушень водного та електролітного балансу, а за необхідності – протишокова терапія. Побічні ефекти. Профілактичне застосування Йодомаринуâ 200 в будь-якому віці, а також, його терапевтичне застосування у немовлят, дітей та підлітків, як правило, не спричинює побічних дій. Але не можна повністю виключати, що за наявності в щитоподібній залозі більш значних автономних ділянок та при добових дозах більше ніж 150 мкг йоду, гіпертиреоз може перейти в маніфестну форму. При застосуванні препарату у дорослих у дозах від 300 мкг до максимальної 1000 мкг йоду на добу, в окремих випадках може розвинутись гіпертиреоз, індукований йодом. Передумовою цього, у переважній більшості випадків, є наявність в щитоподібній залозі дифузних або обмежених автономних вогнищ, що перш за все стосується хворих на зоб літнього віку. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Дефіцит йоду підвищує, а надлишок знижує реакцію на терапію гіпертиреозу тиреостатичними засобами, у зв’язку з цим перед лікуванням або під час лікування гіпертиреозу за можливості необхідно уникати будь-якого застосування йоду. Тиреостатичні засоби, зі свого боку, гальмують перехід йоду в органічні сполуки в щитоподібній залозі і, таким чином, можуть спричиняти утворення зоба. Поглинання йоду щитоподібною залозою конкурентно пригнічується речовинами, проникнення яких в щитоподібну залозу відбувається за таким же механізмом “захоплення”, як і проникнення йоду, наприклад, перхлоратом, а також субстанціями, які самі не транспортуються, наприклад, тіоціанат, у концентрації, яка перевищує 5 мг/дл. Поглинання йоду щитоподібною залозою та його обмін у ній стимулюється ендогенним та екзогенним тиреотропним гормоном – ТТГ. Одночасне застосування високих доз йоду, які пригнічують інкрецію гормонів щитоподібної залози, та солями літію може сприяти виникненню зоба та гіпотиреозу. Вищі дози калію йодиду у поєднанні з калійзберегаючими діуретиками можуть призводити до гіперкаліємії.

Термін придатності. 3 роки. Не застосовуйте препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С! Лікарський засіб зберігати в недоступному для дітей місці!

Упаковка. Блістер по 25 таблеток, 2 або 4 блістери в картонній коробці. Категорія відпуску. Без рецепта.